- пилюга
- -ю́ги́, ж., розм.Густий пил; велика кількість пилу (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пилюга
Смотреть что такое "пилюга" в других словарях:
ПИЛЮГА — Петр Пилюга, москвич, торговый человек. 1566. Гр. и дог. I, 553. Срв. Пелюшко … Биографический словарь
пилюга — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
Пилюгин — Пилюга, Пилюта украинские уменьшительные формы имен Пилимон (Филимон), Пилип (Филипп). (Ф) (Источник: «Словарь русских фамилий». («Ономастикон»)) … Русские фамилии
Ботанический сад ОНУ — Ботанический сад Историческая справка: Ботанический сад, основанный в 1867 году при Императорском Новороссийском университете, сначала располагался в дворе главного корпуса университета по ул. Дворянская, 2. В 1880 г. был переведен на Малый… … Википедия
пилюжний — а, е. Прикм. до пилюга … Український тлумачний словник
пилюка — и, ж., розм. Те саме, що пилюга … Український тлумачний словник
пилюра — и, ж., діал. Пилюга … Український тлумачний словник
пиляка — и, ж., рідко. Те саме, що пилюга … Український тлумачний словник
пил — I (дрібні частинки ґрунту, що зависають у повітрі / вкривають якусь поверхню), порох, порохнява, порохня, порохно; пилюга, пилюка, пиляка (густий); кура, курява, курище, кіптява, кіптяга, кіптюга (перев. у повітрі), кушпела (як стовп) II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
